Одна думка, земне життя · Вгорі й унизу — все поєднане · 85 / 102
· На пів життя запізно
Світанковий місяць, безсоння; імлиста мжичка збиває листя в безлад, срібний дракон водяного годинника майже спорожнів. Білий папір забарвлюється синьо-зеленим; зібрана душа стає ще ближчою. Добре знаю: щастя й лихо приходять у свій час, усе непостійне — не варто ненавидіти. Приглушений грім гуркоче знов і знов; згадую минуле: хіба ластівки, відлітаючи, коли-небудь зупинялись?
Кохана постать поступово набуває кольору туману; йду навздогін, та слідів немає, поперек шляху лежить . Промити туш, просочити нитки лотоса — нічна прохолода ще жорстокіша. Хто довершить обітницю? Пів життя відчуження — важко впізнати одне одного. Не говори, не питай: нині стало тільки більше чужості.
Пояснення —
дощ сну: дрібна мжичка, що затуманює краєвид;
у свій час: відповідно до небесних сезонів;
срібний дракон [yín qiú]: срібний драконоголовий носик унизу водяного годинника — давнього приладу для вимірювання часу.
Це оригінальний твір. Передруковуючи його, будь ласка, зазначайте автора Shixi Lin; за виявлене порушення авторських прав буде вимагатися відповідальність за законом. Крім того, супровідне зображення взято з інтернету; авторство належить Hehewu.