Одна думка, земне життя · Упертість і наївність — моя природа · 68 / 102
· Надходить ніч
За вежею прив’язаний човен рветься за місячними хвилями; у вежі хтось підпирає важкі двері під ударами. Страх, що західний вітер стерегтиме й подовжуватиме ніч; у проростає безумство.
Часто дивлюся на дві тіні обабіч ґнота; голими руками ламаю меч, щоб приборкати лютий сон. Високе гойдається, оповите ніжним сніговим ароматом. Небо біліє; лише моє пильнування триває незліченні віки.
Пояснення:
Приборкати: стримати, придушити;
Сніговий аромат: білі квіти парасолькового дерева;
Незліченні віки [wàn sī nián]: скорочення від [yì wàn sī nián], неосяжно довгого часу.
Текст та ілюстрації створено Shixi Lin. Для передруку або використання необхідно заздалегідь отримати дозвіл автора та зазначити ім’я автора і джерело. За порушення прав автор домагатиметься притягнення до відповідальності відповідно до закону.