Одна думка, земне життя · Упертість і наївність — моя природа · 02 / 102
· Початок місяця
Тисячу днів подорожній іде під дощем, нефритова вода омиває сині гори. Пурпурові хмари виткали вітер і місяць; записуючи події, ступаю людським світом. Із тобою далеко линуть ; на міняються небесні таємниці — поки що пожартуймо з . Злигодні гартують самотню відвагу; торкнуся меча — здригнуться .
На щастя, білий сніг засипає стрімкі ущелини, можна заночувати в Ланхуань. Велетенський летить десять тисяч лі, та навіть пиха змовкає, переможена. У земному світі хмари збираються й настає ясний спокій; рідко побачиш ластів’я перед темним морем. Стаю на чолі війська, вказую на кручі. Вільно мандрую, до сивини вивчаю канони; нехай ширяться оповіді про богів і духів.
Пояснення —
Ланхуань [láng huán]: за китайською легендою, місце, де Небесний імператор зберігає книжки.
Скупчені хмари [tún]: накопичена хмарна імла.
Ясний спокій [qīng yàn]: чистота, ясність і спокій.
Кручі [chán yán]: високі небезпечні скелі, стрімкі урвища й кам’яні височини.
Вивчати канони [qióng jīng]: докладати всіх сил до вивчення класичних книг.
Сивина [hào]: біле волосся, старість.
Це оригінальний твір. У разі передруку вказуйте авторку Shixi Lin. Виявлені порушення авторських прав матимуть правові наслідки. Зображення взято з інтернету; його авторські права належать Yichui Wuyue.