Одна думка, земне життя · Упертість і наївність — моя природа · 26 / 102
· Летить сніг
Грабіжники вільно ходять заставами; успадкований дух відкриває відважне серце. Старіють мури, жимолость кличе. Вперед, знову в бій із Вовчою зорею; сніг холодить непохитний погляд. Піднести давній шлях; і досі весь у білій імлі.
Підняти довгий меч, Небесному владиці; одна чаша для небезпек і спокійних доріг. Рештою життя змити жорстокі потрясіння, з усієї сили повернути тривалий мир. Ще раз оглянути незнайому дорогу: біля могили героїв лишилося тільки тепло порохового диму.
Пояснення —
Успадкований дух [liú fēng]: звичаї, передані попередніми поколіннями.
Відкрити серце [jiàn dǎn]: бути цілком щирими одне з одним.
Жимолость [rěn dōng]: коли наприкінці осені старе листя в’яне й опадає, у його пазухах уже з’являється нова зелень, що не в’яне взимку; звідси назва «та, що витримує зиму».
Вовча зоря: також Собача зоря; у давніх тлумаченнях — вторгнення й грабунок.
Темний погляд: чорна зіниця в центрі ока; тут означає твердість.
Суцільна імла [mí màn]: дим, пил, вітер чи сніг заповнюють небо й землю.
Небезпеки й рівні дороги: загрозливе та спокійне.
Це оригінальний твір. У разі передруку вказуйте авторку Shixi Lin. Виявлені порушення авторських прав матимуть правові наслідки. Зображення взято з інтернету; його авторські права належать Yichui Wuyue.