Путівник

Ци: поезія, створена для співу

Простіше кажучи, якщо ши, класичний китайський вірш, декламують, то ци співають. Ця форма виникла за династій Суй і Тан, розквітла за Північної та Південної Сун і від початку була текстом до музики. У ци спершу з’являється мелодія, а вже потім слова: автор дотримується її довгих і коротких фраз, піднесень і спадів та «заповнює» її словами, ієрогліф за ієрогліфом.

Ця поетична форма мала багато назв, і кожна розкриває одну з її граней:

• Quzi ci, «слова до мелодії»: назва доби Тан і П’яти династій, що означає просто «текст пісні». У знайдених у Дуньхуані рукописах того часу збереглося чимало таких народних пісенних текстів.
• Yuefu та yuezhang, «пісні» й «музичні твори»: оскільки ци можна було співати під музику, вони продовжували пісенну традицію юефу доби Хань і Вей. Поети доби Сун часто називали свої збірки юефу або юечжан, як-от Су Ши — «Dongpo yuefu» («Пісні Дунпо»), а Лю Юн — «Yuezhang ji» («Збірка пісень»).
• Changduan ju, «довгі й короткі рядки»: рядки ши переважно мають однакову довжину — п’ять або сім ієрогліфів, тоді як у ци довгі й короткі рядки утворюють виразну нерівномірність. Саме так називається збірка Цінь Ґуаня: «Huaihai jushi changduan ju» («Довгі й короткі рядки відлюдника з Хуайхаю»).
• Shiyu, «те, що лишається після поезії»: назва, поширена від часів Південної Сун. Вона означає письмо, якому поет віддається після основної поетичної праці, і має відтінок скромності.
• Yisheng та tianci, «спиратися на мелодію» й «заповнювати словами»: ці назви описують сам спосіб письма — спираючись на звучання наспіву, вписувати в нього слова.

Ципай: назва наспіву

Мелодія, на яку пишуть ци, має власну назву — ципай, або назву наспіву та його віршової схеми. Її також називають cidiao, «наспів ци», або diaoming, «назва мелодії».

Уявіть ципай як мелодію популярної пісні: до тієї самої мелодії можна написати багато різних текстів, але від зміни слів мелодія не змінюється. Або як аркуш із уже накресленими клітинками: скільки частин, скільки рядків у кожній, скільки ієрогліфів у рядку, у якій клітинці має бути рима, де потрібен рівний тон, а де нерівний (про тони — нижче). Усе визначено заздалегідь, і авторові лишається вписати слова у клітинки.

Ципай визначає насамперед таке:

• Кількість частин: кожну частину ци називають pian, строфою. Однострофний ци називають dandiao; найпоширеніші твори з двох строф, але бувають і з трьох або чотирьох.
• Загальну кількість рядків, кількість ієрогліфів у кожному рядку та місця пауз.
• Місця рим, їхній тон — рівний чи нерівний — і те, чи змінюється рима всередині твору.
• Тон кожного ієрогліфа — рівний або нерівний — та позиції, де можливі відступи.

Один наспів нерідко має кілька назв: «та сама мелодія, різні назви». Здебільшого пізніші назви взято з рядків відомих віршів. Наприклад, Nian Nu Jiao також називають Da Jiang Dong Qu («Велика ріка тече на схід») і Lei Jiang Yue («Узливання місяцеві над рікою») — обидві назви походять зі знаменитого твору Су Ши на цей наспів. Буває й навпаки: назва одна, а мелодії різні. Крім того, один ципай часто має кілька дещо відмінних форм, які довідники віршових схем наводять як «іншу форму».

Будова ци

• Pian, строфа: одна частина ци, яку також називають que, bian або die. Твори з однієї строфи називають dandiao, як-от Shi Liu Zi Ling чи Yi Jiang Nan. Найпоширеніші двострофні твори, які зазвичай називають shuangdiao. Довгі наспіви можуть мати три або чотири строфи; найдовший, Ying Ti Xu, має чотири строфи й загалом 240 ієрогліфів. На іншому кінці шкали одна з форм Zhu Zhi має лише два рядки, разом чотирнадцять ієрогліфів, а Shi Liu Zi Ling — шістнадцять.
• Que: увесь твір ци також можна назвати «одним que», а першу й другу строфи відповідно називають верхнім і нижнім que.
• Xiaoling, zhongdiao, changdiao — короткі, середні й довгі наспіви. Учені доби Мін поділяли ци за кількістю ієрогліфів, а вчений доби Цін Мао Сяньшу визначив межі: до 58 ієрогліфів — xiaoling, від 59 до 90 — zhongdiao, від 91 — changdiao, який також називають manci. Поділ приблизний: різні форми одного наспіву часто потрапляють до різних категорій.
• Huantou, «зміна початку»: так називають відмінність початкових рядків другої строфи від початкових рядків першої. Інша назва — guopian, «перехід між строфами». Саме тут думка вірша часто повертає в інший бік, наче в пісні зі вступом другого куплета змінюється манера співу.
• Lingzi, провідне слово: у довгих наспівах один ієрогліф часто вводить кілька наступних рядків. Приклад — 渐 (jiàn, «поступово») у Ba Sheng Gan Zhou Лю Юна: «Поступово морозний вітер стає пронизливим, застави й ріки пустіють, останнє світло лягає на вежу». Провідне слово зазвичай має спадний тон (чотири тони пояснено нижче), завдяки чому звучить виразно, наче сильна доля в музиці.
• Dieju, повторювані рядки: деякі ципай вимагають повторення рядка або кількох ієрогліфів, як-от «Немов уві сні, немов уві сні» в Ru Meng Ling або «Помилка, помилка, помилка!» наприкінці Chai Tou Feng.

Ци, ши та цюй: відмінності й стилі

Чим ци відрізняється від ши

• Рядки: у ши вони переважно рівні, по п’ять або сім ієрогліфів; у ци довжину рядка визначає мелодія, тож він може містити від одного до десятка з лишком ієрогліфів.
• Рима: у люйши, найсуворішій формі ши з усталеними правилами, зазвичай римуються лише склади рівного тону й одна рима зберігається від початку до кінця. У ци місця рим визначає наспів, рими можуть бути рівного або нерівного тону, а всередині твору рима може змінюватися.
• Будова: ци поділяються на строфи й мають зміну початку другої строфи, провідні слова та повторювані рядки, описані вище. У ши таких особливостей немає.
• Звучання й почуття: ши можна наспівно декламувати, тоді як ци спочатку співали під музику. За давнім висловом, «ши величні, а ци чарівні»: ши тяжіють до поважного висловлення прагнень, а ци особливо тонко передають ледь помітні порухи душі.

Чим ци відрізняється від цюй

Ци й цюй — близькі родичі: зовні схожі, але з різною вдачею.

• У цюй можна додавати chenzi, «додаткові слова», поза метричною схемою, що робить спів жвавішим і ближчим до розмовної мови. У ци їх зазвичай не додають. Як писав учений доби Цін Вань Шу: «У цюй є додаткові слова, у ци їх немає».
• У цюй кілька наспівів одного музичного ладу (gongdiao, про який ітиметься нижче) можна об’єднати в сюїту, щоб розгорнути оповідь. Ци здебільшого є окремим, самостійним твором.
• У цюй рими розташовані щільніше, а мова простіша й пряміша; ци цінують стриманість і недомовленість.
• Цюй досі співають в опері куньцюй та інших формах китайського театру, і їхні наспіви залишаються живою музикою. Більшість нотних записів ци доби Сун утрачено, тож нині ципай зберігаються переважно як віршові схеми.

Витонченість і сміливий розмах

Чжан Янь доби Мін умовно поділив ци на два стилі: wanyue, витончений і стриманий, та haofang, сміливий і вільний. Перший тонкий і ніжний, найчастіше говорить про розлуку, тугу за коханими й переживання власної долі; його представляють Лю Юн, Цінь Ґуань і Лі Цінчжао. Другий широкий і розлогий, частіше звертається до гір і рік, роздумів про минуле та високих прагнень; його представники — Су Ши й Сінь Ціцзі. Це лише приблизний поділ: багато поетів писали в обох манерах.

Від юефу до ци й цюй: кожна доба має свої пісні

Китайська поезія завжди йшла поруч із музикою. Можна сказати так: юефу були популярними піснями доби Хань, Вей і Шести династій, ци — доби Тан і Сун, а цюй — доби Юань і Мін. Кожна доба має свої пісні й власний спосіб писати до них слова.

• До династії Цінь: усі понад триста творів «Шицзіну» («Книги пісень») спочатку можна було співати.
• Династія Хань: імператор У-ді заснував Юефу, Музичну палату — державну установу, яка збирала пісні з різних країв та готувала їх до виконання під музику. Ці тексти називають поезією юефу. Згодом поезія й пісня поступово розійшлися: те, що співали, називали юефу, а призначене лише для декламування — ши.
• Династії Суй і Тан: музика Західних країв поєдналася зі стародавньою музикою Центральної рівнини, утворивши yanyue, бенкетну музику; склад yan іноді записували іншим ієрогліфом із тим самим звучанням. З’явилося багато нових мелодій. Музиканти й літератори вписували слова в їхній ритм, і довжина рядків змінювалася разом із наспівом — так народилися ци. Імператор Тан Сюань-цзун (правив у 712–756 роках) заснував Цзяофан, установу, що опікувалася світською придворною музикою. Серед понад трьохсот назв мелодій, записаних Цуй Лінцінем у «Jiaofang ji» («Записах про Придворну музичну палату»), чимало згодом стали назвами ципай, зокрема Pu Sa Man, Xi Jiang Yue і Ding Feng Bo.
• Пізня Тан і П’ять династій: Вень Тін’юнь написав багато ци. За Пізньої Шу Чжао Чунцзо уклав «Huajian ji» («Серед квітів», 940) — п’ятсот ци вісімнадцяти поетів, найдавнішу збережену антологію авторських ци. Лі Юй із Південної Тан втілив у ци біль утрати держави, і з ним обрії жанру розширилися.
• Північна Сун: Лю Юн переважно писав довгі, повільні твори manci, «повільні ци», які співали повсюди. Су Ши привніс у ци дух ши й розмах рядка «Велика ріка тече на схід». Чжоу Бан’янь досконало знав музику. За імператора Хуей-цзуна при дворі заснували палату Дашен для впорядкування мелодій; кількість наспівів ци перевищила двісті, а жанр сягнув найбільшого розквіту.
• Південна Сун: Сінь Ціцзі писав у ци про відданість країні. Цзян Куй сам складав музику й залишив сімнадцять ци з нотними записами — цінне джерело для сучасного дослідження музики ци доби Сун. Наприкінці Південної Сун нотні записи ци почали поступово втрачатися.
• Династії Юань і Мін: на півночі виникла нова музика, а роль співаного слова перейшла до саньцюй, окремих пісенних творів, і цзацзюй, музично-драматичних вистав. Їхні наспіви називають qupai; багато назв цюйпай безпосередньо походять від ципай.
• Династія Цін: ци пережили нове відродження. Вань Шу уклав «Cilü» («Просодію ци»), Ван Іцін та інші за наказом імператора Кансі — «Qinding cipu» («Імператорський звід схем ци»), що містить 826 наспівів у 2306 формах, а Ґе Цзай — «Cilin zhengyun» («Правильні рими ци»). Правила написання ци зібрали у книгах, якими користуються й досі.

Звідки походять наспіви

Понад чотириста поширених ципай загалом мають такі джерела:

• Придворна музика й мелодії Цзяофану: чимало ципай спершу були мелодіями танського Цзяофану. За переказом, Pu Sa Man («Варвари-бодгісаттви») виник, коли за імператора Тан Сюань-цзуна (правив у 846–859 роках) прибули посли з держави Нюйман. Вони мали високі зачіски, золоті вінці й численні коштовні прикраси, тому їх називали «гуртом варварів-бодгісаттв». Надихнувшись ними, придворні музиканти склали нову мелодію.
• Народні пісні: Zhu Zhi («Бамбукова гілка») спочатку була народною піснею краю Ба–Юй, поблизу сучасного Чунціна. Представлений у цій збірці Ai Nai Qu («Пісня весел») написав поет доби Тан Юань Цзє під час служби в Даочжоу, наслідуючи спів човнярів за веслуванням.
• Відомі рядки: рядок із найпершого вірша на певну мелодію міг стати її назвою. Yi Jian Mei («Гілка сливового цвіту») походить від рядка Чжоу Бан’яня про зрізану гілку сливового цвіту, прекрасну в тисячах проявів. Представлений у цій збірці Qiu Ye Yue («Місяць осінньої ночі») бере назву з висловів у ци Інь Е доби П’яти династій: «чудове свято пізньої осені» та «глибокої ночі крізь вікно проникає кілька косих смуг місячного світла».
• Люди, історії та місця: Nian Nu Jiao названо на честь Няньну, уславленої співачки доби Тан. Gan Zhou, Yi Zhou та Liang Zhou спочатку були daqu — довгими багаточастинними сюїтами придворної музики, названими за округами північно-західного прикордоння.
• Авторські мелодії поетів: поети, що добре знали музику, самі складали й називали наспіви. Так Цзян Куй створив Yang Zhou Man («Повільну пісню Янчжоу»), An Xiang («Приховані пахощі»), Shu Ying («Рідкі тіні») і Qi Liang Fan («Сумну модуляцію»).
• Старі назви, нова музика: назву юефу доби Шести династій або ще давніших часів зберігали, але складали до неї нову мелодію. Наприклад, Wu Ye Ti («Ворони кричать уночі») спочатку був старою назвою юефу Південних династій.
• Частини великих сюїт: daqu доби Тан і Сун були дуже довгими, тому окремий уривок міг стати самостійним наспівом. Наприклад, Shui Diao Ge Tou походить із початку сюїти Shui Diao («Водяна мелодія»).
• Варіації наявного наспіву: додавання або вилучення ієрогліфів, зміна темпу чи ладу породжували нові мелодії. У назві часто зберігається відповідна позначка — про це в наступному розділі.

Що означають слова в назвах наспівів

Спершу пояснімо поширений термін gongdiao — музичний лад. Це система ладів давньої китайської музики, приблизно як сучасні до мажор або ля мінор. Належність мелодії до певного ладу визначала її висотність і забарвлення.

Назви наспівів часто закінчуються словом, схожим на позначення моделі: воно вказує на довжину мелодії, її ритм або те, з якого наспіву її утворено.

Деякі ієрогліфи в назвах наспівів легко прочитати неправильно. 乐, коли означає музичний твір, читається yuè, як у Qing Bei Yue та Sheng Ping Yue. 更 у Geng Lou Zi позначає нічну варту й читається gēng. 调 у Shui Diao Ge Tou означає наспів і читається diào, а 幺 у Liu Yao Ling — yāo.

Назва й зміст: від теми наспіву до його настрою

Зв’язок між назвою наспіву й змістом ци буває тіснішим або вільнішим, і з часом він змінювався.

Спочатку назва наспіву була й темою твору. Ци доби Тан і П’яти династій переважно писали про те, що означала назва мелодії. Як зауважив Хуан Шен доби Південної Сун у «Hua’an cixuan» («Антології ци Хуааня»), танські ци здебільшого розкривали власні назви: Lin Jiang Xian («Безсмертний біля ріки») розповідав про безсмертних, Nü Guan Zi («Даоська жриця») — про даоське життя, а He Du Shen («Дух річкової переправи») оспівував святилища й храми. Ци, написаний за первісним значенням назви наспіву, називали твором на його «первісний зміст» — benyi. Це як пісня «З днем народження», створена саме для дня народження.

Згодом назва й зміст поступово розійшлися. Коли гарна мелодія ставала популярною, люди брали її для інших думок і переживань. Як далі пише Хуан Шен, усе потроху змінилося, і твори далеко відійшли від своїх назв. Це схоже на зворушливу мелодію, до якої багато людей пишуть нові слова, аж поки пісня вже не розповідає про те, про що була спочатку. Щоб читач знав тему конкретного твору, сунські поети почали додавати після назви наспіву заголовок або коротку передмову. Наприклад, перед Shui Diao Ge Tou Су Ши написав: «Свято середини осені року бінчень (1076). Весело пив до світанку, дуже сп’янів і написав цей твір, також згадуючи Цзию» — свого молодшого брата.

Віддалення не означало повного розриву. Мелодія має власний настрій, і досвідчений поет добирав наспів до почуття — так само, як до весільного запрошення не пасує похоронний плач. Сміливі, піднесені або трагічні переживання природно лягали на Man Jiang Hong чи Liu Zhou Ge Tou, а тривалий сум розлуки — на Yi Jian Mei або Yu Lin Ling. Багато поетів також свідомо перегукували назву наспіву зі змістом, щоб вона задавала настрій ще до першого прочитаного рядка.

Цю збірку написано так само. Назва наспіву й зміст часто віддзеркалюють одне одного, а після «·» стоїть заголовок, який указує на конкретну мить або подію. Наприклад, у Qiu Ye Yue · Перед світанком назва Qiu Ye Yue («Місяць осінньої ночі») розгортає осінню ніч і місячне сяйво, а «Перед світанком» зосереджує погляд на миті, коли небо ось-ось посвітлішає, але ще не посвітлішало. Назву наспіву можна уявити як назву пісні, а заголовок після неї — як назву саме цього виконання.

Роль і вплив наспівів у давньому Китаї

• Для співу: на бенкетах, проводах, календарних святах і святкуваннях довголіття запрошували співаків виконувати твори на певні наспіви. Є Менде доби Сун писав, що ци Лю Юна поширилися так широко, що «скрізь, де п’ють воду з криниць, уміють співати ци Лю». Це нагадує сучасні популярні пісні, які чути всюди.
• Для дружнього спілкування: завдяки сталій формі ципай друзі могли обмінюватися віршами на той самий наспів і з тими самими римами, а нащадки — відповідати поетам, які жили за кілька століть до них. Саме так Сінь Ціцзі й Чень Лян обмінювалися творами на He Xin Lang.
• Для настрою: кожен наспів має власне звучання й почуття, тож його вибір задавав емоційне тло вірша.
• Як правила: після втрати музики ципай стали віршовими схемами. Покоління за поколінням писали за ними, завдяки чому жанр ци живе й досі.
• Як сховища історії: самі назви наспівів схожі на невеликий музей. У них збереглися танський придворний танцювальний гурт (Pu Sa Man), знаменита співачка (Nian Nu Jiao), північно-західне прикордоння (Gan Zhou, Yi Zhou), народні пісні (Zhu Zhi) та історії літераторів. Читати назву наспіву — це також читати сторінку минулого.
• Як шлях до майбутнього: саньцюй і цзацзюй доби Юань і Мін, а згодом опера куньцюй виконувалися на цюйпай — за системою, безпосередньо успадкованою від ципай.

Рівні й нерівні: чотири тони

У давньокитайській мові було чотири тони: ping — рівний, shang — висхідний, qu — спадний і ru — вхідний. Рівний тон утворював окрему категорію ping, а висхідний, спадний і вхідний разом становили категорію ze, нерівних тонів. Уявіть рівний тон як довго протягнуту співочу ноту, спокійну й відкриту, а нерівні — як коротші, уривчасті звуки з піднесенням або спадом. Їхнє чергування й надає рядкові звукової хвилястості.

У сучасній нормативній китайській мові, путунхуа, приблизно кажучи, перший і другий тони належать до рівних, третій і четвертий — до нерівних. Проте слід зважати на ієрогліфи, що колись мали вхідний тон, як-от 一 (yī), 白 (bái), 竹 (zhú), 国 (guó) і 学 (xué): нині в путунхуа вони вимовляються рівними тонами, але за давньою вимовою належать до нерівних. Пишучи за старою системою рим, заснованою на історичній вимові, їх потрібно перевіряти окремо; за новою системою орієнтиром є путунхуа.

Ци вимогливіші до тонів, ніж регулярна поезія. У регулярному вірші переважно досить розрізняти рівні й нерівні тони, тоді як у ци в деяких ключових позиціях також розрізняють висхідний і спадний. Поети, що належали до традиції Чжоу Бан’яня, Цзян Куя та У Веньїна, особливо дбали про це, адже звучання ієрогліфів мало відповідати піднесенням і спадам мелодії.

Рима

Римувати — означає ставити у визначених місцях ієрогліфи з однаковими або близькими фіналями, тобто голосною та завершальними звуками складу, щоб вони перегукувалися, немов звук, до якого пісня раз у раз повертається.

• Місця рим визначає ципай: в одних наспівах римується кожен рядок, в інших — через кілька рядків.
• Рівні й нерівні рими: деякі наспіви римують склади рівного тону, як-от Shi Liu Zi Ling і Huan Xi Sha; інші — нерівного, як-от Man Jiang Hong і Yu Lin Ling. Деякі чергують обидві категорії, зокрема використані в цій збірці Ding Feng Bo та Qing Ping Yue.
• Рими вхідного тону: у деяких наспівах традиційно римують ієрогліфи вхідного тону, зокрема в Man Jiang Hong, Nian Nu Jiao та Yu Lin Ling. Вони звучать коротко й виразно. У путунхуа вхідного тону вже немає, тому, пишучи на такі наспіви за новою системою рим, рими добирають за сучасною вимовою.
• Зміна рими: усередині ци можна перейти від однієї групи рим до іншої; довідники схем спеціально позначають такі переходи.
• У межах одного ци намагайтеся не використовувати той самий римовий ієрогліф двічі.

Яким словником рим користуватися? За доби Сун офіційно встановленої системи рим для ци не було: поети здебільшого спиралися на тодішню розмовну вимову, що давало більше свободи, ніж правила ши. За доби Цін Ґе Цзай уклав «Cilin zhengyun» («Правильні рими ци»), розподіливши рими на дев’ятнадцять груп. Ця книга стала головним довідником для пізніших авторів. Сьогодні також часто користуються новими римами: «Zhonghua xinyun» («Новими китайськими римами», чотирнадцять груп), заснованими на путунхуа, або shisan zhe, «тринадцятьма коліями рим», спільними для китайського театру й народних виконавських мистецтв.

У цій збірці використано «тринадцять колій» нової системи рим. Кожна колія об’єднує ієрогліфи з досить близькими фіналями, які можуть римуватися між собою, наче всі співзвучні слова поклали в одну шухляду.

Як читати віршову схему

Довідник cipu подає кожен наспів у вигляді своєрідної сітки: позначає тон кожного ієрогліфа й місця рим. У різних довідниках символи дещо відрізняються. Нижче наведено систему з «Cipai shili» («Пояснення наспівів із прикладами»).

平

Рівний тон (píng): цей ієрогліф має рівний тон

仄

Нерівний тон (zè): цей ієрогліф має нерівний тон

平

Обведено кружечком: належить рівний тон, але дозволено нерівний

仄

Обведено кружечком: належить нерівний тон, але дозволено рівний

○

Під ієрогліфом: тут стоїть рима рівного тону

△

Під ієрогліфом: тут стоїть рима нерівного тону

●

Якщо весь ци римується рівними тонами: звідси починається нова група рівних рим

▲

Якщо весь ци римується нерівними тонами: звідси починається нова група нерівних рим

В інших довідниках трапляються інші умовні позначення: наприклад, ⊙ або 中 (zhōng, «середина») означають, що допустимі обидва тони. Ієрогліфи 韵 (yùn, «рима»), 叶 (xié, «римуватися») та 换 (huàn, «зміна») позначають риму та її зміну, а 句 (jù) і 读 (dòu) — паузу наприкінці рядка та всередині нього.

Розділові знаки у схемі позначають паузи: кома або крапка вказує, де зупинитися, а знак рими стоїть під римовим ієрогліфом. Розгляньмо три наспіви з «Cipai shili» — від простого до складного.

Приклад перший · Shi Liu Zi Ling («Пісня з шістнадцяти ієрогліфів»): основи

Усього чотири рядки й шістнадцять ієрогліфів; перший, другий і четвертий рядки римуються рівними тонами.

Порівняймо схему з прикладом. Перший рядок складається з одного ієрогліфа, який має бути рівного тону й римуватися. У другому рядку сім ієрогліфів, і для першого та п’ятого дозволені відступи. Третій рядок, «рівний — рівний — нерівний», не римується. У четвертому рядку для першого ієрогліфа можливий відступ, а останній римується. У вірші Цай Шеня 天, 眠 і 娟 точно припадають на три римові позиції.

Приклад другий · Pu Sa Man: чергування рівних і нерівних рим

Дві строфи по чотири рядки, загалом сорок чотири ієрогліфи. У кожній строфі перші два рядки римуються нерівними тонами, а останні два — рівними.

У цьому наспіві послідовно використано чотири рими: перша строфа починається нерівними римами 织 і 碧, а потім переходить до рівних 楼 і 愁. Друга строфа бере нову пару нерівних рим — 立 і 急, а потім нову пару рівних — 程 і 亭. Завдяки чергуванню нерівних і рівних тонів кожну зміну рими добре видно, тож «Cipai shili» використовує лише △ та ○, без потреби в ● або ▲.

Приклад третій · Sao Di Wu: нерівні рими зі зміною групи

Дві строфи по сім рядків, усього п’ятдесят вісім ієрогліфів. Кожен рядок римується, усі рими нерівного тону. У кожній строфі другий рядок повторює римовий ієрогліф першого, а друга строфа переходить до нової групи рим.

Перша строфа римується на одну групу нерівних рим — 萼, 薄, 得, 弱, 幕, 落, позначених △. Друга переходить до іншої групи — 晌, 忘, 上, 放, 向, — але тони лишаються нерівними. Самі тонові позначення не показали б зміни рими, тому «Cipai shili» переходить до ▲, щоб звернути на неї увагу. За тією самою логікою, якщо весь ци римується рівними тонами, але посередині змінює групу рим, використовують ●. У збірці «Одна думка, земне життя» також є твір на наспів Sao Di Wu.

Як знайти наспів у «Cipai shili»

• Знайти: книгу впорядковано за кількістю ієрогліфів — від найменшої до найбільшої. Наприкінці є покажчик за кількістю рисок, тож сторінку можна знайти за рисками в ієрогліфах назви наспіву. Перелік 422 наспівів унизу цієї сторінки також дотримується книжкового порядку.
• Прочитати: кожна стаття послідовно подає інші назви наспіву, його походження, опис форми — кількість строф, рядків та ієрогліфів, місця рим і їхній рівний чи нерівний тон, — а потім схему. Наприкінці наведено вірш-приклад, зазвичай найдавніший, із зазначенням автора в дужках.
• Застосувати: спершу прочитайте опис форми, щоб уявити загальну будову. Потім пройдіть схему ієрогліф за ієрогліфом, звіряючи тони й римові позначення. Насамкінець порівняйте її з віршем-прикладом і подивіться, якому ієрогліфу відповідає кожен знак.
• Поглибити: один наспів часто має кілька форм, а книга зазвичай наводить лише одну. Щоб знайти решту, зверніться до «Qinding cipu» та «Cilü».

Як написати ци

Писати ци — наче співати за нотами: ноти визначено, але почуття, які ви в них вкладаєте, належать вам. Можна рухатися крок за кроком:

1. Визначте, про що писатимете: яку подію хочете описати та який настрій передати.
2. Оберіть наспів: знайдіть ципай, звучання якого відповідає почуттю, або такий, чия назва перегукується з темою. Початківцям краще починати з коротких форм xiaoling, як-от Shi Liu Zi Ling, Yi Jiang Nan, Ru Meng Ling, Chang Xiang Si, Huan Xi Sha та Zhe Gu Tian.
3. Знайдіть схему: відшукайте наспів у «Qinding cipu», «Cilü», «Cipai shili» чи іншому довіднику, оберіть одну з його форм і перепишіть схему.
4. Прочитайте зразки: спершу прочитайте кілька відомих творів на цей наспів, щоб відчути побудову фраз, паузи й поворот думки на початку другої строфи.
5. Визначте риму: оберіть групу рим — у цій збірці використано «тринадцять колій» — і заздалегідь випишіть придатні римові ієрогліфи.
6. Заповнюйте схему словами: рядок за рядком звіряйте рівні й нерівні тони, користуючись свободою там, де дозволені обидва. Для провідних слів за можливості беріть спадний тон, а паузи всередині рядків узгоджуйте зі схемою.
7. Перевірте написане: порахуйте ієрогліфи, звірте тони, рими та їхні зміни й переконайтеся, що жоден римовий ієрогліф не повторюється.
8. Прочитайте вголос: ци створювали для співу, тож вірш справді знаходить свій наспів лише тоді, коли легко звучить, із природними піднесеннями й спадами.

Що почитати далі

Щоб заглибитися в тему, можна прочитати «Qinding cipu» («Імператорський звід схем ци»); Вань Шу, «Cilü» («Просодія ци»); Ґе Цзай, «Cilin zhengyun» («Правильні рими ци»); Янь Цзяньвень, «Cipai shili» («Пояснення наспівів із прикладами»); Лун Юйшен, «Tang Song ci gelü» («Метричні схеми ци доби Тан і Сун»); Ван Лі, «Shici gelü» («Метричні схеми ши та ци»); Ши Чжецунь, «Cixue mingci shiyi» («Пояснення термінів теорії ци»).

Чотириста двадцять два наспіви

Нижче наведено 422 наспіви зі збірника «Cipai shili», укладеного Янь Цзяньвенем. Їх розташовано за кількістю ієрогліфів від найменшої до найбільшої: від коротких xiaoling із десятка з лишком ієрогліфів до Ying Ti Xu із 240. Кольором виділено ті, що використані в цій збірці; виберіть назву, щоб прочитати відповідний вірш.

1. 001竹枝词Zhu Zhi Ci
2. 002十六字令Shi Liu Zi Ling
3. 003闲中好Xian Zhong Hao
4. 004纥那曲He Na Qu
5. 005梧桐影Wu Tong Ying
6. 006拜新月Bai Xin Yue
7. 007罗唝曲Luo Hong Qu
8. 008醉妆词Zui Zhuang Ci
9. 009南歌子Nan Ge Zi
10. 010回波乐Hui Bo Yue
11. 011三台令San Tai Ling
12. 012舞马词Wu Ma Ci
13. 013晴偏好Qing Pian Hao
14. 014一点春Yi Dian Chun
15. 015塞姑Sai Gu
16. 016柘枝引Zhe Zhi Yin
17. 017花非花Hua Fei Hua
18. 018摘得新Zhai De Xin
19. 019渔歌子Yu Ge Zi
20. 020章台柳Zhang Tai Liu
21. 021潇湘神Xiao Xiang Shen
22. 022忆江南Yi Jiang Nan
23. 023赤枣子Chi Zao Zi
24. 024解红Jie Hong
25. 025捣练子Dao Lian Zi
26. 026桂殿秋Gui Dian Qiu
27. 027欸乃曲Ai Nai Qu
28. 028杨柳枝Yang Liu Zhi
29. 029金缕曲Jin Lü Qu
30. 030八拍蛮Ba Pai Man
31. 031春莺啭Chun Ying Zhuan
32. 032十样花Shi Yang Hua
33. 033小秦王Xiao Qin Wang
34. 034字字双Zi Zi Shuang
35. 035水调歌Shui Diao Ge
36. 036阿那曲E Nuo Qu
37. 037甘州曲Gan Zhou Qu
38. 038醉吟商Zui Yin Shang
39. 039干荷叶Gan He Ye
40. 040抛球乐Pao Qiu Yue
41. 041踏歌词Ta Ge Ci
42. 042江南春Jiang Nan Chun
43. 043法驾导引Fa Jia Dao Yin
44. 044蕃女怨Fan Nü Yuan
45. 045一叶落Yi Ye Luo
46. 046忆王孙Yi Wang Sun
47. 047金字经Jin Zi Jing
48. 048遐方怨Xia Fang Yuan
49. 049调笑令Tiao Xiao Ling
50. 050诉衷情Su Zhong Qing
51. 051如梦令Ru Meng Ling
52. 052西溪子Xi Xi Zi
53. 053天仙子Tian Xian Zi
54. 054定西番Ding Xi Fan
55. 055长相思Chang Xiang Si
56. 056思帝乡Si Di Xiang
57. 057何满子He Man Zi
58. 058风光好Feng Guang Hao
59. 059相见欢Xiang Jian Huan
60. 060误桃源Wu Tao Yuan
61. 061上行杯Shang Xing Bei
62. 062望梅花Wang Mei Hua
63. 063醉太平Zui Tai Ping
64. 064感恩多Gan En Duo
65. 065长命女Chang Ming Nü
66. 066怨回纥Yuan Hui He
67. 067酒泉子Jiu Quan Zi
68. 068生查子Sheng Zha Zi
69. 069醉公子Zui Gong Zi
70. 070蝴蝶儿Hu Die Er
71. 071春光好Chun Guang Hao
72. 072昭君怨Zhao Jun Yuan
73. 073女冠子Nü Guan Zi
74. 074纱窗恨Sha Chuang Hen
75. 075醉花间Zui Hua Jian
76. 076点绛唇Dian Jiang Chun
77. 077归国遥Gui Guo Yao
78. 078浣溪沙Huan Xi Sha
79. 079恋情深Lian Qing Shen
80. 080沙塞子Sha Sai Zi
81. 081水仙子Shui Xian Zi
82. 082清商怨Qing Shang Yuan
83. 083伤春怨Shang Chun Yuan
84. 084霜天晓角Shuang Tian Xiao Jiao
85. 085菩萨蛮Pu Sa Man
86. 086采桑子Cai Sang Zi
87. 087后庭花Hou Ting Hua
88. 088卜算子Bu Suan Zi
89. 089好时光Hao Shi Guang
90. 090谒金门Ye Jin Men
91. 091柳含烟Liu Han Yan
92. 092华清引Hua Qing Yin
93. 093天门谣Tian Men Yao
94. 094散余霞San Yu Xia
95. 095好事近Hao Shi Jin
96. 096清平乐Qing Ping Yue
97. 097忆秦娥Yi Qin E
98. 098更漏子Geng Lou Zi
99. 099巫山一段云Wu Shan Yi Duan Yun
100. 100望仙门Wang Xian Men
101. 101占春芳Zhan Chun Fang
102. 102朝天子Chao Tian Zi
103. 103落梅风Luo Mei Feng
104. 104江亭怨Jiang Ting Yuan
105. 105眉峰碧Mei Feng Bi
106. 106阮郎归Ruan Lang Gui
107. 107乌夜啼Wu Ye Ti
108. 108贺圣朝He Sheng Chao
109. 109喜迁莺Xi Qian Ying
110. 110珠帘卷Zhu Lian Juan
111. 111画堂春Hua Tang Chun
112. 112喜长新Xi Chang Xin
113. 113金盏子令Jin Zhan Zi Ling
114. 114谪仙怨Zhe Xian Yuan
115. 115三字令San Zi Ling
116. 116摊破浣溪沙Tan Po Huan Xi Sha
117. 117忆余杭Yi Yu Hang
118. 118撼庭秋Han Ting Qiu
119. 119洞天春Dong Tian Chun
120. 120人月圆Ren Yue Yuan
121. 121庆春时Qing Chun Shi
122. 122海棠春Hai Tang Chun
123. 123眼儿媚Yan Er Mei
124. 124双鸂鶒Shuang Xi Chi
125. 125伊州三台Yi Zhou San Tai
126. 126双头莲令Shuang Tou Lian Ling
127. 127梅弄影Mei Nong Ying
128. 128桃源忆故人Tao Yuan Yi Gu Ren
129. 129朝中措Chao Zhong Cuo
130. 130武陵春Wu Ling Chun
131. 131河渎神He Du Shen
132. 132双韵子Shuang Yun Zi
133. 133归去来Gui Qu Lai
134. 134醉乡春Zui Xiang Chun
135. 135极相思Ji Xiang Si
136. 136柳梢青Liu Shao Qing
137. 137荷叶杯He Ye Bei
138. 138满宫花Man Gong Hua
139. 139少年游Shao Nian You
140. 140滴滴金Di Di Jin
141. 141忆汉月Yi Han Yue
142. 142西江月Xi Jiang Yue
143. 143烛影摇红Zhu Ying Yao Hong
144. 144梁州令Liang Zhou Ling
145. 145盐角儿Yan Jiao Er
146. 146怨三三Yuan San San
147. 147四犯令Si Fan Ling
148. 148桂华明Gui Hua Ming
149. 149促拍采桑子Cu Pai Cai Sang Zi
150. 150折丹桂Zhe Dan Gui
151. 151城头月Cheng Tou Yue
152. 152花前饮Hua Qian Yin
153. 153破字令Po Zi Ling
154. 154导引Dao Yin
155. 155惜分飞Xi Fen Fei
156. 156思越人Si Yue Ren
157. 157探春令Tan Chun Ling
158. 158越江吟Yue Jiang Yin
159. 159燕归梁Yan Gui Liang
160. 160秋夜雨Qiu Ye Yu
161. 161伊州令Yi Zhou Ling
162. 162木笪Mu Da
163. 163醉红妆Zui Hong Zhuang
164. 164思远人Si Yuan Ren
165. 165望江东Wang Jiang Dong
166. 166倾杯令Qing Bei Ling
167. 167入塞Ru Sai
168. 168醉花阴Zui Hua Yin
169. 169浪淘沙Lang Tao Sha
170. 170金错刀Jin Cuo Dao
171. 171卖花声Mai Hua Sheng
172. 172天下乐Tian Xia Yue
173. 173江月晃重山Jiang Yue Huang Chong Shan
174. 174安阳好An Yang Hao
175. 175撷芳词Xie Fang Ci
176. 176鬓边华Bin Bian Hua
177. 177鹦鹉曲Ying Wu Qu
178. 178南乡一剪梅Nan Xiang Yi Jian Mei
179. 179一七令Yi Qi Ling
180. 180河传He Chuan
181. 181木兰花Mu Lan Hua
182. 182金莲绕凤楼Jin Lian Rao Feng Lou
183. 183夜行船Ye Xing Chuan
184. 184鹧鸪天Zhe Gu Tian
185. 185虞美人Yu Mei Ren
186. 186玉楼春Yu Lou Chun
187. 187瑞鹧鸪Rui Zhe Gu
188. 188市桥柳Shi Qiao Liu
189. 189翻香令Fan Xiang Ling
190. 190遍地锦Bian Di Jin
191. 191清江曲Qing Jiang Qu
192. 192楼上曲Lou Shang Qu
193. 193鹊桥仙Que Qiao Xian
194. 194南乡子Nan Xiang Zi
195. 195家山好Jia Shan Hao
196. 196夜游宫Ye You Gong
197. 197一斛珠Yi Hu Zhu
198. 198临江仙Lin Jiang Xian
199. 199踏莎行Ta Suo Xing
200. 200倚西楼Yi Xi Lou
201. 201扫地舞Sao Di Wu
202. 202小重山Xiao Chong Shan
203. 203蝶恋花Die Lian Hua
204. 204寿山曲Shou Shan Qu
205. 205荷华媚He Hua Mei
206. 206黄金缕Huang Jin Lü
207. 207一剪梅Yi Jian Mei
208. 208寻梅Xun Mei
209. 209锦帐春Jin Zhang Chun
210. 210钗头凤Chai Tou Feng
211. 211南楼令Nan Lou Ling
212. 212后庭宴Hou Ting Yan
213. 213定风波Ding Feng Bo
214. 214渔家傲Yu Jia Ao
215. 215破阵子Po Zhen Zi
216. 216苏幕遮Su Mu Zhe
217. 217金蕉叶Jin Jiao Ye
218. 218明月逐人来Ming Yue Zhu Ren Lai
219. 219甘州遍Gan Zhou Bian
220. 220别怨Bie Yuan
221. 221怜薄命Lian Bo Ming
222. 222麦秀两歧Mai Xiu Liang Qi
223. 223酷相思Ku Xiang Si
224. 224解佩令Jie Pei Ling
225. 225谢池春Xie Chi Chun
226. 226玉梅令Yu Mei Ling
227. 227行香子Xing Xiang Zi
228. 228感皇恩Gan Huang En
229. 229青玉案Qing Yu An
230. 230钿带长中腔Dian Dai Chang Zhong Qiang
231. 231三奠子San Dian Zi
232. 232看花回Kan Hua Hui
233. 233拾翠羽Shi Cui Yu
234. 234连理枝Lian Li Zhi
235. 235江城子Jiang Cheng Zi
236. 236小镇西犯Xiao Zhen Xi Fan
237. 237三登乐San Deng Yue
238. 238卓牌子近Zhuo Pai Zi Jin
239. 239檐前铁Yan Qian Tie
240. 240千秋岁Qian Qiu Sui
241. 241粉蝶儿Fen Die Er
242. 242师师令Shi Shi Ling
243. 243郭郎儿近拍Guo Lang Er Jin Pai
244. 244隔浦莲近拍Ge Pu Lian Jin Pai
245. 245百媚娘Bai Mei Niang
246. 246风入松Feng Ru Song
247. 247传言玉女Chuan Yan Yu Nü
248. 248越溪春Yue Xi Chun
249. 249下水船Xia Shui Chuan
250. 250扑蝴蝶Pu Hu Die
251. 251荔枝香Li Zhi Xiang
252. 252婆罗门引Po Luo Men Yin
253. 253韵令Yun Ling
254. 254春声碎Chun Sheng Sui
255. 255御街行Yu Jie Xing
256. 256离亭宴Li Ting Yan
257. 257侧犯Ce Fan
258. 258祝英台近Zhu Ying Tai Jin
259. 259阳关引Yang Guan Yin
260. 260一丛花Yi Cong Hua
261. 261安公子An Gong Zi
262. 262金人捧露盘Jin Ren Peng Lu Pan
263. 263拂霓裳Fu Ni Chang
264. 264柳腰轻Liu Yao Qing
265. 265南州春色Nan Zhou Chun Se
266. 266蓦山溪Mo Shan Xi
267. 267洞仙歌Dong Xian Ge
268. 268秋夜月Qiu Ye Yue
269. 269踏青游Ta Qing You
270. 270华胥引Hua Xu Yin
271. 271江城梅花引Jiang Cheng Mei Hua Yin
272. 272劝金船Quan Jin Chuan
273. 273醉思仙Zui Si Xian
274. 274惜红衣Xi Hong Yi
275. 275石湖仙Shi Hu Xian
276. 276鱼游春水Yu You Chun Shui
277. 277醉翁操Zui Weng Cao
278. 278塞翁吟Sai Weng Yin
279. 279法曲献仙音Fa Qu Xian Xian Yin
280. 280露华Lu Hua
281. 281薄媚摘遍Bo Mei Zhai Bian
282. 282东风齐着力Dong Feng Qi Zhuo Li
283. 283满江红Man Jiang Hong
284. 284四犯剪梅花Si Fan Jian Mei Hua
285. 285凄凉犯Qi Liang Fan
286. 286高平探芳新Gao Ping Tan Fang Xin
287. 287六幺令Liu Yao Ling
288. 288芙蓉月Fu Rong Yue
289. 289玉漏迟Yu Lou Chi
290. 290水调歌头Shui Diao Ge Tou
291. 291满庭芳Man Ting Fang
292. 292扫地游Sao Di You
293. 293白雪Bai Xue
294. 294二色莲Er Se Lian
295. 295双瑞莲Shuang Rui Lian
296. 296徵招Zhi Shao
297. 297凤凰台上忆吹箫Feng Huang Tai Shang Yi Chui Xiao
298. 298骤雨打新荷Zhou Yu Da Xin He
299. 299黄莺儿Huang Ying Er
300. 300熙州慢Xi Zhou Man
301. 301天香Tian Xiang
302. 302汉宫春Han Gong Chun
303. 303剑器近Jian Qi Jin
304. 304早梅香Zao Mei Xiang
305. 305八声甘州Ba Sheng Gan Zhou
306. 306醉蓬莱Zui Peng Lai
307. 307夜合花Ye He Hua
308. 308夏初临Xia Chu Lin
309. 309长亭怨慢Chang Ting Yuan Man
310. 310暗香An Xiang
311. 311被花恼Bei Hua Nao
312. 312松梢月Song Shao Yue
313. 313梦芙蓉Meng Fu Rong
314. 314玉京谣Yu Jing Yao
315. 315绿盖舞风轻Lü Gai Wu Feng Qing
316. 316采明珠Cai Ming Zhu
317. 317声声慢Sheng Sheng Man
318. 318燕春台Yan Chun Tai
319. 319黄河清慢Huang He Qing Man
320. 320并蒂芙蓉Bing Di Fu Rong
321. 321扬州慢Yang Zhou Man
322. 322双双燕Shuang Shuang Yan
323. 323舞杨花Wu Yang Hua
324. 324万年欢Wan Nian Huan
325. 325陌上花Mo Shang Hua
326. 326宴山亭Yan Shan Ting
327. 327三部乐San Bu Yue
328. 328梦扬州Meng Yang Zhou
329. 329琐窗寒Suo Chuang Han
330. 330月下笛Yue Xia Di
331. 331丁香结Ding Xiang Jie
332. 332聒龙谣Guo Long Yao
333. 333十月桃Shi Yue Tao
334. 334催雪Cui Xue
335. 335蜀溪春Shu Xi Chun
336. 336念奴娇Nian Nu Jiao
337. 337解语花Jie Yu Hua
338. 338垂杨Chui Yang
339. 339八音谐Ba Yin Xie
340. 340大椿Da Chun
341. 341采绿吟Cai Lü Yin
342. 342惜寒梅Xi Han Mei
343. 343高阳台Gao Yang Tai
344. 344渡江云Du Jiang Yun
345. 345东风第一枝Dong Feng Di Yi Zhi
346. 346剪牡丹Jian Mu Dan
347. 347喜朝天Xi Chao Tian
348. 348玉烛新Yu Zhu Xin
349. 349翠楼吟Cui Lou Yin
350. 350湘月Xiang Yue
351. 351霓裳中序第一Ni Chang Zhong Xu Di Yi
352. 352疏帘淡月Shu Lian Dan Yue
353. 353花发状元红慢Hua Fa Zhuang Yuan Hong Man
354. 354水龙吟Shui Long Yin
355. 355台城路Tai Cheng Lu
356. 356宴清都Yan Qing Dou
357. 357曲游春Qu You Chun
358. 358湘春夜月Xiang Chun Ye Yue
359. 359恋芳春慢Lian Fang Chun Man
360. 360石州慢Shi Zhou Man
361. 361瑞鹤仙Rui He Xian
362. 362雨霖铃Yu Lin Ling
363. 363还京乐Huan Jing Yue
364. 364探春慢Tan Chun Man
365. 365升平乐Sheng Ping Yue
366. 366眉妩Mei Wu
367. 367二郎神Er Lang Shen
368. 368倾杯乐Qing Bei Yue
369. 369永遇乐Yong Yu Yue
370. 370惜余欢Xi Yu Huan
371. 371拜星月慢Bai Xing Yue Man
372. 372绮罗香Qi Luo Xiang
373. 373南浦Nan Pu
374. 374宴琼林Yan Qiong Lin
375. 375霜花腴Shuang Hua Yu
376. 376澡兰香Zao Lan Xiang
377. 377向湖边Xiang Hu Bian
378. 378送我入门来Song Wo Ru Men Lai
379. 379绕池游慢Rao Chi You Man
380. 380曲玉管Qu Yu Guan
381. 381西河Xi He
382. 382秋霁Qiu Ji
383. 383暗香疏影An Xiang Shu Ying
384. 384清风八咏楼Qing Feng Ba Yong Lou
385. 385望远行Wang Yuan Xing
386. 386泛清波摘遍Fan Qing Bo Zhai Bian
387. 387解连环Jie Lian Huan
388. 388夜飞鹊Ye Fei Que
389. 389望海潮Wang Hai Chao
390. 390角招Jue Shao
391. 391泛清苕Fan Qing Tiao
392. 392折红梅Zhe Hong Mei
393. 393一萼红Yi E Hong
394. 394无愁可解Wu Chou Ke Jie
395. 395杜韦娘Du Wei Niang
396. 396过秦楼Guo Qin Lou
397. 397风流子Feng Liu Zi
398. 398疏影Shu Ying
399. 399高山流水Gao Shan Liu Shui
400. 400斗婵娟Dou Chan Juan
401. 401惜余春慢Xi Yu Chun Man
402. 402期夜月Qi Ye Yue
403. 403沁园春Qin Yuan Chun
404. 404紫萸香慢Zi Yu Xiang Man
405. 405摸鱼儿Mo Yu Er
406. 406贺新郎He Xin Lang
407. 407吊严陵Diao Yan Ling
408. 408金明池Jin Ming Chi
409. 409画屏秋色Hua Ping Qiu Se
410. 410白苎Bai Zhu
411. 411春雪间早梅Chun Xue Jian Zao Mei
412. 412兰陵王Lan Ling Wang
413. 413破阵乐Po Zhen Yue
414. 414大酺Da Pu
415. 415多丽Duo Li
416. 416六丑Liu Chou
417. 417六州歌头Liu Zhou Ge Tou
418. 418夜半乐Ye Ban Yue
419. 419穆护砂Mu Hu Sha
420. 420三台San Tai
421. 421哨遍Shao Bian
422. 422莺啼序Ying Ti Xu