Одна думка, земне життя · Вгорі й унизу — все поєднане · 82 / 102
· За полеглими
Дивитися в небо без надії; верблюди й коні падають, палюче сонце пече. Рука на — музикант іще не старий; гриф скорботно кричить. Багряний пісок котиться й вирує, сльози на запашному комірі; вигук рідною говіркою.
Пояснення —
багряний пісок: море піску, забарвлене кров’ю;
запашний комір: ароматні поли одягу.
Це оригінальний твір. Передруковуючи його, будь ласка, зазначайте автора Shixi Lin; за виявлене порушення авторських прав буде вимагатися відповідальність за законом. Крім того, супровідне зображення взято з інтернету; авторство належить Huanhuan Xiaomimi.