Одна думка, земне життя · Упертість і наївність — моя природа · 44 / 102
· Зійтися знову
Навкруги порожні простори тонуть у холодній синяві; вітер ворушить завісу туману, ближчають Драконові піски. Невже за всі мої роки виснажливих мандрів не було більше нікого?
Піднімаю чашу чистого снігу й виливаю як узливання; проникаю в печери й щілини, славлю найдальшу ущелину. Скерувати колісницю у вітер і грім, прокласти звивистий шлях крізь небезпеки, обернутися краєм світу.
Пояснення:
Драконові піски: загальна назва пустельних земель за прикордонними заставами;
Виснажливі мандри: тяжкі поневіряння в дорозі;
Вітер і грім: лютий вітер і сильний грім.
Це оригінальний твір. У разі передруку зазначайте ім’я автора Shixi Lin. За будь-яке виявлене порушення авторських прав буде вжито передбачених законом заходів. Ілюстрацію взято з інтернету; її автор — Hehewu.