Додаток. Державні установи Сиси

Столиця Сиду лежить серед гірських хребтів. Землі небагато, та її значення велике. Гори багаті на цілющі рослини й мінерали, а люди знаються на ритуальному лікуванні чжую. Держава тримається не на війську, а на мистецтві й знанні. Обрядовий закон суворий, чотири відомства взаємно стримують одне одного. Ім’я цієї держави — Сиси.

Верховний жерць

Очільник Сиси, водночас її володар. Керує чотирма відомствами й одноосібно володіє основним текстом «Книги впорядкування подиху». Має право читати оригінали знаків, підписувати записи та запечатувати вцілілі уривки.

До його обов’язків належать загальний нагляд за реєстрами, визначення обрядів, відкриття й закриття заборонених брам, опечатування та перевірка лікарських майстерень, призначення гірських дозорів. Самовільно залишати Сиду він не може. Кожне слово й кожен знак «Головного родового реєстру», який він зберігає, стосуються імператорської кровної лінії.

Сиси визнає верховного жерця носієм законної спадкоємної влади. Династія Янь знає, що таємні ліки перебувають у його руках, тому шанує державні обряди Сиси, дотримується угоди й не вимагає васальної покори.

Головний хранитель книги та літописець книги

Обидві посади служать «Книзі впорядкування подиху». Головний хранитель стоїть вище за відомства й допомагає верховному жерцеві. Він може відкривати й читати книгу, але не змінювати її самовільно; його справа — звіряти знаки, переписувати фрагменти й відновлювати записи.

Літописець стоїть нижче за головного хранителя. Він дотримується «Правил ведення книги», вивчає порядок перевірки записів і допомагає зі звірянням, але не має права безпосередньо торкатися таємного реєстру.

Тому кажуть: «Хранитель бачить книгу, літописець вивчає правила». Перший допомагає, але не владарює; другий навчається, але не зазирає до таємниці.

Відомство молитовних текстів

Відає текстами жертвопринесень і грамотами. Для всіх великих державних церемоній воно складає тексти, виголошує їх і передає до архіву. Його завдання — узгоджувати письмо й знаки з обрядовим законом; самовільно змінювати правила книги заборонено. Воно зберігає «Книгу молитов»: записаного не можна ні доповнювати, ні скорочувати. Оберігаючи тексти й установлюючи обряд, відомство становить основу державного церемоніалу.

Відомство заборонених брам

Відає печатями, замками й ключами. Вхід і вихід через гірські брами, відкриття й закриття таємних печер відбуваються за наказами, переданими цьому відомству. Воно зберігає й звіряє знаки-ключі та не може розголошувати їхні таємниці. Його документ — «Перепустка забороненої брами»: кожна особа має власну, а втрачена втрачає чинність. Ретельна охорона печатей і ключів підтримує порядок у заборонених гірських місцях.

Відомство лікарських майстерень

Відає приготуванням ліків і постачанням. Усе виготовлення таємних зіллів, перевірка й приймання лікарських складників належать йому. Воно має берегти рецептури й не виходити за межі повноважень. У його «Листах постачання ліків» записані складники, але не таємні способи приготування. Бережучи рецепти й пильнуючи вогонь, відомство підтримує життєву основу держави.

Відомство гірських обходів

Відає долинами та садами лікарських рослин. Спостерігає за вітром і дощем, обстежує трави й дерева. Його завдання — розпізнавати цілющі рослини й мінерали та стежити за незвичайними явищами, але не ухвалювати одноосібних рішень. У «Журналі гірських обходів» зазначають дати, а не таємні методи. Спостерігаючи за горами й прикметами, відомство береже звичний лад гір і вод.

Сишен — учні відомств

Так називають внесених до реєстру учнів-службовців Сиси. Щороку вони вступають до чотирьох відомств, навчаються в головного хранителя й літописця, можуть бачити копії виписок із «Книги впорядкування подиху» та носити при собі «Малі нотатки узгодження ритмів», щоб потай завчати їх.

Їхні обов’язки — поєднувати подихи, узгоджувати ритми й плекати частоту, допомагаючи лікарським майстерням і мистецтву дзвонів. До основного тексту книги їм торкатися не можна. Здебільшого вони мають «Чернетки навчальної книги», де записують методи, а не імена. Сиси спирається на учнів як на свої очі й вуха: вони переймають обряд і вивчають мистецтво.

Ситу — обрядові служники

Так називають підневільних помічників Сиси. Їх переважно набирають із бідних гірських родин і самотніх людей та щороку вписують до реєстру повинностей. Вони переносять ліки, носять воду, стежать за вогнем і прислуговують під час обрядів. Їхня справа — служити, а не навчатися; їм не дозволено наближатися до книги чи слухати таємні знаки. Вони мають лише «Чернеткові службові талони», де зазначають дні, а не методи.

Оцінка літописця

Устрій Сиси складний, але впорядкований: усередині цінують засади мистецтва, назовні бережуть обрядовий закон.

Держава не живе війною: її основа — впорядкування подиху й кровоносних шляхів. Вона не обмежується жертвопринесеннями: її мета — продовження життя та гармонізація ці.

Її держава — мов горно з вогнем замість серця; її люди — мов таємні знаки, в яких спокій становить основу.

Вона здатна стояти самостійно, не прагнучи завоювань, і служити Небу, не втрачаючи міри. Тому гірські землі довкола не нападають на неї, а династія Янь, знаючи її самостриманість, не втручається.