Між мною та всім сущим · 27 / 30
Дві ноги
У людини дві ноги,у птаха теж дві ноги.
Та людина віддає ноги землі,а птах — захмар’ю.
Змалку ми вчимося стояти як слід,вчимося ходити прямо,вчимося не падати,вчимося складати життя в дорогу,а тоді бігти нею разом із натовпом.
Птах сідаєлише для того, щоб знову злетіти;птах зупиняється на гілці,ніби неботимчасово складає й ховає.
Виявляється, здатність літатизалежить не від ніг.Деякі тілавід народження позначені вітром;деякі душінадто рано сховали крила,тому й прийняли землю за опору.
Тож ми відчуття безпекизашиваємо в підошви,далечіньоголошуємо примарою,а кожне підняте вгору обличчяперейменовуємов непрактичну юність.
Та я все ж хочу знати:якщо птах може злетіти з двох ніг,чому людина не можез-під ваги цілого життялегко вислизнути на секунду?
Можливо, політ —це не відірватися від землі,а коли доля пригинає мене,я все ще хочу —угору,до світла,до недосяжного —піднятися ще хоч трішки.
Текст та ілюстрації створено Shixi Lin. Для передруку або використання необхідно заздалегідь отримати дозвіл автора та зазначити ім’я автора і джерело. За порушення прав автор домагатиметься притягнення до відповідальності відповідно до закону.