Між мною та всім сущим · 01 / 30
Відпусти
Відпусти, розтисни долоні,поглянь, куди летітиме пісок.Мені потрібна не зрілість поступок заради спокою,а свобода, яку знаходиш, відпустивши.
Заради чого чекати,чому залишатися тут?Застрягши на осі часу,не слід так покірно коритись.
Звільняйся, звільняйся,забувай, забувай.Ці безіменні рани, одна за одною,назавжди — відзнаки героїв.
Нехай буде так,навіщо шаленіти від туги?Ще є час мандрувати, як заманеться,помахавши на прощання безумствам юності.
Текст та ілюстрації створено Shixi Lin. Для передруку або використання необхідно заздалегідь отримати дозвіл автора та зазначити ім’я автора і джерело. За порушення прав автор домагатиметься притягнення до відповідальності відповідно до закону.