Між мною та всім сущим · 22 / 30
Наче
Наче ранковий туман:нічого не горить, а він припливає;вже не обплутує, але й не близько, й не далеко.
Наче сніг напровесні:без звуку тихо починається;вже не вкриває, а тане в глибині серця.
Воно ніколи по-справжньому не прощалосьі ніколи по-справжньому не наближалось до тебе.Лише легко, поволізаморожувало почуття, ховало минуле.
У ненавмисному зітханні,у сльозах у кутиках очей після снупо крихті, поволі нагромаджувалось;мов слова й речення у вікні розмови,записані, складені шарами, їх і досі можна відшукати.
Воно вже не виставляє себе, не говорить,проступає в місячному сяйві, ховається на сонці.Не товариство, але залишається тут;не забуття, але й не вдається зберегти в пам’яті.
Наче… це початок,наче… це кінець.
Наче — до цього місця,наче — відтепер.
Текст та ілюстрації створено Shixi Lin. Для передруку або використання необхідно заздалегідь отримати дозвіл автора та зазначити ім’я автора і джерело. За порушення прав автор домагатиметься притягнення до відповідальності відповідно до закону.